Різдвяний вертеп (сценарій)
| Дійові особи: | Звіздар, 4 Пастушки, 2 Ангели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.
Усі заходять до хати з колядою "Бог предвічний народився". На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки. Всі: Христос родився! О творіть двері, отворіть двері! Ми йдемо без стриму, Ми вам розкажем, ми вам розкажем Веселу новину! Христос родився! Звіздар (стукає тричі палицею із звіздою): Мир вкраїнській світлій хаті! Просим, ґаздо, нас прийняти Прославляти Христа-Бога... Ох, важка була дорога. Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті! На хвилю просим нас прийняти, Пригода дивна нині стала: У небі зірка засіяла. Пастушок 2: Позолотила доди, гори, Ліси, далекії простори, І дивен голос розстелився, Із неба Ангел нам з'явився. Входять Ангели. Ангел 1: Де з молока тече дорога, Де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у вашу я оселю. Ангел 2: На світ цей грішний нині Прислав Господь свойого Сина. Він народився у яскині. Де бідні люди, де бидлина. Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь, Сину Божому вклонітесь! До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте! І всім людям говоріть, Що Христос прийшов на світ! Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті, Перестаньте сумувати! Ми вам новину принесли, Що всі темні сили щезли. Пастушок 2: Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився, І ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться! Пастушок 3: Ясна зірка засвітила, Нам дорогу возвістила Аж до того Вифлеєму — В ту країну незнайому, Де Пречиста Сина мала, Світ добром обдарувала. Пастушок 4: Ми дорогами-стежками Поспішали із дарами. Там Ангели стали в лаву Й заспівали Богу славу. Пастирі там поклонились, Богу щиро помолились І славили Бога-Сина, Що прийшла святая днина! Коляда " Во Вифлеємі нині новина " . Заходять три царі. Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін. Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати. Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати . Жид (вбігає) : Ох, витаю ясне панство! Які благородні панове! Я щиро радий вас вітати І прислужитись вам готовий — В дорогу можу щось продати. Жидівка: І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде? Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти, Трохи випити і з'їсти. Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде. Нині хочуть святкувати Усі чесні люди. Царі відходять на другий план. Жид: Ну, то купіть собі краму У моїй крамниці. Будуть тішитися ним дуже Ваші молодиці! А як грошей забракує, То Моісєй Якович вам радо заборгує. Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, А потому не даруєш, Людей з хати виганяєш І маєтки забираєш. Пастушок 2: Гей, спровадьте жидів з хати, Ми не хочем торгувати. Жид: Що?! Жида з хати виганяти, Мошка в плечі випихати? Щоб до вас Біда прийшла, Щоб вам Циган коні вкрав, Щоб вас Чорт у пекло взяв! Чорт: Хто мене тут поминає, Хто мене не забуває? Там де бійки, сварки, крики, Там мої грають музики! Де нишпорять шахраї, Там товариші мої. А де всякі чарівниці. Там мої рідні сестриці. Бо я жвавий і моторний, Тілько що я трохи чорний. Тому й ім'я таке маю — Чортом мене називають. Біда: А я — ваша Біда, Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас й латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! Циган (заходить): Добрий вечір, ґаздиноньку! Слава Богу, що покликали... Бо мороз надворі (нюх, нюх) , Ой, як смачно салом пахне У вашій коморі! Я є циган щедрий, У мію робити, Кую, дую та й краду, В мію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, У кого є файна. Можу коника гнідого Вивести з і стайні. Можу ложку підгострити, Голос підкувати, А як дасте кусень сала — На скрипці заграти. Чорт: Добре, цигане і жиде, Так треба робити, Я подбаю, щоб вам в світі Було добре жити. Ану, цигане, заграй Хоч би на гармошці, А я з Мошком та Бідою Погуляю трошки. Чорт, Жид, Жидівка та Біда танцюють циганочку. Пастушки: Боже, Боже, поможи Позбутися цієї сатани. З'являються Ангели, нечиста сила відходцть вбік. Ангел 1: Мир вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бог а майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має. Ангел 2: Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілки не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей шанувати — Той завжди щасливий буде, Й любитимуть його люди. Жид (до Цигана) : Чуєш. що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, З чого Мошко буде жити? Чорт (до Мошка) : Не журися, любий свате, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили. Ангел 1 (до Чорта): Йди геть від них нечиста сило! Звіздар: Геть, шубавці, з хати! Жид: Ну-ну-ну! Я вам, гайдамаки, ще свого докажу, Я про вас усіх Іроду розкажу! Циган, Чорт і Мошко втікають, за хвилю входить цар Ірод з воїнами. Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?! Ірод: Що за крики тут у хаті, Я вас хочу запитати. І скажіть також мені, Хто за люди ви такі? А то зараз всім від мене Страшна кара буде. Жид: Найяснійший, світлий царю, Вони слугу твого вірного зобиджають, А тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають. Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями, Над землею, небесами. Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха твоя дорога! Ірод (грізно): Що?!! Жид: Мій Царю, вони тут повідають Про такії вісті, Що цар світу народився... В Вифлеємі місті! Ірод (до воїна) : Який там цар?! Що він плете? Воїн: Мій царю, кажуть , що новина — Що породила Діва Сина. (Здивовано) : Месію начебто — Царя усього Світу! Обіцяного в Заповіті. Ірод: Ха-ха! Зуміли розсмішити! Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, Котрим відомо, що родився новий Цар, Новий Землі Володар. Ірод: Хто? Що? Месія? Цар? Ти щось, певно, недочув! Ану зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців! Царі: Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині, Що родилась в Палестині. Цар 1: Я — цар єгипетського роду, Де мій народ з давніх-давен Пророкував і проповідував, Що має народитись Божий Син — Спаситель світу. Побачив я зорю й дари з собою взяв, Щоби малий Ісусик їх прийняв. Цар 2: Я — цар індійського народу, Де мій народ по горах і лісах блукає, Різних богів собі шукає. А сьогодні Ангел мені сповістив, Що Христос ся народив. І я дари з собою взяв, Щоби Ісусик їх прийняв. Цар 3: Я — цар грецького народу, Я не боюсь нічого зроду. Мій народ по морях гуляє І Бога-Зевса величає. А на Сході зоря засіяла І дорогу мені показала. І я дари з собою взяв, Щоби Ісусик їх прийняв. Ірод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлеєм І царю вклоніться, А назад будете йти — Сюди поверніться. Вкажете і мені путь, Куди іти треба, Бо вклонитися йому В мене є потреба. Царі виходять. Ірод: Відколи я вчув оцю новину, Що новий цар народився, Не маю спочину. Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію, Бо трон мій царський Забрати він не сміє! Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопчик до двох літ Хай загине! — Так зробіть! А між ними певно й Він, Знайде свій смертельний згин. Воїн: Твій наказ святий для нас, Ми виконуєм в цей час. Ірод: І мале дитя в яскині Мусите знайти ще нині! Бо інакше — всім вам смерть! Смерть: О! Хтось закликує за мною, Готова я усіх стинать косою! Ірод: Смерте люба. Смерте мила, Т и завжди мені служила, Всіх косила ворогів, Всіх — кого я повелів. А тепер скоси Отого, Що в вертепі народився, З Пречистої воплотився. До воїна: Гей солдати мої вірні! Воїн: Ми тут, царю! Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті? Воїн: Так, мій царю! Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий, Нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде, Ніщо безслідно не зникає, І над катом кожним лютим Меч долі звисає. Ангел 2: Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина: Межи дітьми не убили ви Божого Сина! Ірод (з розпачем) : Що?!! Бунт, зрада!!! ( Оговтавшись): О Смерте, Смерте моя мила, Ти всякий бунт ущент душила! Прилинь, махни косою раз і вдруге, Нехай згинуть з світу усі добрі люди! Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го! Ні, синку, нам їх не здолати. Тож зупинись й ходи зі мною У темряви і вічності палати. Бо мале Дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я Йому служити, А тебе я маю вбити. Чорт (захекано): Пройшов-я тисячі доріг, Стоптав я тисячі чобіт, Аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха! О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу! Чорт приступає до Ірода. Ірод: Гей, сторожа! Смерть (відганяє косою воїнів) : Вона вже не поможе. Ірод; О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу — Усю тебе я озолочу! Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину, Пішли зі мною в домовину! Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю, Тебе в смолі я покупаю! Ходім зі мною в пекло, Там нам з тобою буде тепло! Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його рогачем. Ангел 1: Поборено зло, лютий цар відступив, Звалив його спільний до волі порив. Хай згода й любов поміж вами панує, Хай справами вашими серце керує, Хай злоби і заздрості згине отрута, Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись! А нині ми разом Ісуса вітаймо І славу во віки Йому заспіваймо. Коляда " Небо і земля нині торжествують " . Ангел 2: Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти. Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть. Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно. Кожен з вас запам'ятав, Як гірко Ірод умирав. Він не хотів по правді жити, Бога не хотів любити, Все в гріхах бенкетував, Чорту душу продавав. Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть, До Бога ся поверніть — То вас Бог буде любити, Буде вас благословити, Пошле вам щасливу долю І удома, і на полю. Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу! Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати. Пастушок 3: Дім добром обдарувати. Пастушок 4 (урочисто говорить і засіває): Віншуєм вам нині, усі добрі люде, Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Бог благословить вас, біда нехай загине! Бувайте здорові разом з діточками, Хай смутку і горя не буде між вами, Худібка і джмілка нехай виростає, А град, вогонь, туча — нехай вас минає. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос ся рождає! Жид (вбігає, захекано) : Зачекайте, зачекайте, Ви так просто не втікайте, Ви так просто не ідіть, Як прийшли, то шось просіть. Господарі тут — хороші, Вони мають грубі гроші: Є доляри, троха гривні — Вони дати нам повинні. Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити: Тра' горілку, треба ш-шнапс-с, Шоб ми пам'єтали вас! А ше ковбаси і сала, Шоб нас не лишилось мало, А ше піввідра салату, Шоб дійшли ми в крайню хату, І конхвети в чоколяді, Шоб дівчата були раді. Як нам всьо тово даєте — Проблем мати не будете, Буде як і буде з ким, Буде де і буде чим. Буде вам усе вестися, Приростати і нестися: Гроші, діти й пацючки — І великі "зірочки" (для військових) Гроші, діти і пацята — Все привалить вам у хату. Й буде всьо nаtürlich gut Аlles, аllеs nісht kарut! Ангел 1: Прощавайте, мир в цій хаті, Щасливі будьте і багаті, Майте волю добру, гожу, Тільки вірте в ласку Божу! Ласка Божа вас спасе, Край і нарід піднесе! Звіздар: Ми на тому, добрі люди, Коляду кінчаєм, Щастя-долі цьому дому Щиро всі бажаєм! Виходять з колядою "Возвеселімся всі разом нині". |
Немає коментарів:
Дописати коментар