Створення даного блога має на меті розповісти про шкільне життя, обмін творчими доробками, досвідом з педагогами, розв’язання проблемних завдань, поради для роботи з дітьми та батьками, позакласної роботи.

неділю, 1 вересня 2013 р.


ПЕРШОВЕРЕСНЕВЕ ВІТАННЯ


Шановні друзі, всі присутні,
Батьки, сьогоднішні й майбутні,
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі!

Хочу усіх вас привітати, 
Слова стараюсь підібрати,
Щоб кожен раптом це відчув,
Щоб вересня свого він не забув.
Щоб ворухнулось щось в душі
В усіх, хто чує ці вірші.

Бо хоч уже і час пробіг,
Та кожен з нас забудь не зміг
Як сам колись, мов ці малята,
Спішив на перше шкільне свято.

І хоч пройшло чимало літ,
Та не зітреться дивний слід... 
І ось у вересня погожу днину
Ти вже ведеш свою дитину.

суботу, 25 травня 2013 р.

Випуск - 2013

Ось і пролунав Останній дзвінок для мене і моїх четвертокласників. Радість та смуток одночасно переповнюють наші серця. Та на жаль, рокам немає вороття. Тож з гордістю ідіть вперед і покажіть свої здобутки. Вітаю усіх випускників!
Сценарій свята "Прощавай, початкова школо!"
                     ПРОЩАВАЙ, ПОЧАТКОВА  ШКОЛО!
Вчитель. Роки, роки!
Невпинні, невблаганні,
Вони пливуть рікою в небуття.
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає вороття,
Та пам'ять, - джерело життя й безсмертя,
Вихоплює із глибини  років
Те, що було найкраще, наймиліше,
Що не заблудиться в гущавині віків.
- Саме такі були для мене останні 4 роки.
Сьогодні свято є для вас ,
Недавніх ще малят моїх .
Ми з вами школу - радості пройшли,
Разом долали гори смутку.
Та гідно все це перейшли ,
Тепер готові ви до штурму.
Тож з гордістю ідіть вперед,
І покажіть свої здобутки.
Учень. Багато свят було у цьому залі,
Та ось такого ми не святкували .
Із вчителькою першою
Прощатись ми прийшли.
Тож пригадаймо все,
 Що разом прожили.
Пісня «Майбутнє загадкове»
1-к.Чути голос з невідомого далека,
Голос ранньої, сріблястої роси.
Чути голос і мандрівка недалека,
Оберта дитинства нашу карусель.
Приспів
Майбутнє загадкове,
Ти будь для нас казкове,
Ти будь для нас казкове.
Чудове будь.
Від самого початку,
В  майбутнє загадкове,
В  майбутнє загадкове .
Я починаю йти.
2-к.Чути голос з невідомого далека,
Кличе він мене в небачені краї.
Чути голос, голос запитати хоче,
Що сьогодні ти для завтра вже зробив?
3-к.Я клянусь , що стану кращим і добрішим ,
І в біді товариша не полишу.
Чути голос і спішу скоріш-скоріше,
По дорозі ,де ніде нема сліду.
Учень.   Ой, нема де правди діти ,
Було всяке серед нас .
Той у школі звик шуміти,
Той не хтів уроків вчити,
Той запізнювався в клас.
Учень .    В класі вчителька чекає,
В усі вікна заглядає .
- Де Оленка забарилась?
- Чом Захарко запізнився?
- Знов Мишка немає в школі,
І не видно й досі Влада.
Час урок розпочинати ,
А дітей. Ще не видати .
(З’являється Пеппі Довгапанчоха із друзями : Томом і Анікою.)Співають пісню Рогатка самострілка
Пеппі.- Томе, Аніко , заждіть! Куди йдете? Розкажіть.
Том. Поспішаємо до школи!
Пеппі. Та залиштесь ви зі мною. Поганяємо котів, постріляєм горобців. Що цікавого у школі? Там не можна ні ганяти , ні з вікна униз стрибати, ні кричати , ні свистати. Тож не довго з нудьги вмерти!
Том.- Ну…,не  знаю… . Може й так …
Аніка.- Томе , що ти !
Том.- Ні ,Пеппі , краще йдемо з нами в школу.
Аніка.- Ми розкажем ,що цікавого там є.
Пісня «Я щоранку мов кручі в омут»
(Співає Том і Аніка)
Пеппі.Не для мене ця наука , знаю більше я за всіх! Тож ідіть самі ви в школу і від мене вам привіт! 
(Пеппі зникає. На сцену під музичний супровід виходять бандити і лякають Тома і Аніку.)
Пісня бандитів
Ми бандито – ганстеритто,
Ми кастетто – пістолетто,
О - єс…
Ми стрілянто – і вбиванто, обкраданто.
То і ето, о – єс
Викраданто і знищанто,
Всі підручники порванто.
О – єс…
(програш)
Ми до школи не ходинто,
І нікого не пустинто.
О – єс
Заберанто всі книжанто,
Щоб були ви всі дуранто…
Ой – є…
І постійно  прогуляндо,
На уроки наплюванто…
О – єс…
Мани маєм міліоно,
І не треба нам законо…
(Танець Тома та Аніки. Напад бандитів. Викрадають портфелі у дітей та втікають. Діти плачуть. На плач прибігає Пеппі .)
Пеппі. - Що за галас ви вчинили ?
- Чому в школу не пішли ви?
- Чого плачете так ревно?
- Ну ж, розказуйте по–черзі.
Том.- Та …,на нас напали !
Пеппі.- Хто це?
Аніка.- Це… це… , розбійники – бандити,ненависники книжок!
Пеппі.- Що хотіли вам зробити?
Том.- Всі підручники спалити,
Щоб по них не вчились діти .
Пеппі.- Треба їх наздоганяти,
Та книжки урятувати.
Тож збираємось у путь,
Хай на поміч нам прийдуть  ваші друзі.
(З’являється англійський поліцейський )
Пеппі.- Ой , хто це , невже ваша величність власною персоною, пане поліцмейстер! Сьогодні для мене щасливий день. Бо я найдужче люблю поліцмейстерів. Майже так, як  кисіль з ревеню.
- Пане поліцмейстере,ви не бачили двох незнайомців з шкільними портфелями в руках?
Поліцмейстер. - Бачив. Вони мені теж дивними здались. (Здивовано розводить руками.)
-Чомусь із шкільними портфелями.
Том.- Тож куди ж вони подались?
Поліцмейстер.- До школи забігли.
Пеппі.- Не розумію ,чого вони туди пішли?
Пісня Тома. Як би я песика…
Аніка.- Як би ти знала, як у школі цікаво. Я б здуріла від нудьги , коли б не могла ходити до школи .
Том.- І сидіти в школі треба не так уже й довго. Тільки до другої години.
Аніка.То ж і не встигнеш озирнутися , як уже канікули – різдвяні, великодні . літні.
Пеппі.- Це не справедливо! Дуже несправедливо! Я цього не стерплю!
Том .- Що несправедливо?
Пеппі.- Через місяць буде літо і у вас розпочнуться  канікули. А у мене нічого не почнеться. Я не матиму канікул, навіть коротеньких. Треба щось робити, зараз же йду до школи.(Клас. Іде урок математики В дверях з’являється Пеппі , Том і Аніка.)
Пеппі.- Привіт ! Думаю ми не спізнились на табличку множення?
Вчителька.- Просимо до нас, люба Пеппі. Я думаю, тобі тут сподобається і ти навчишся багато цікавого .
Пеппі.- А я думаю, що матиму літні канікули. Я тому й прийшла сюди. Справедливість перш за все!
Вчитель.- Скажи , будь ласка, як тебе звати , щоб я записала в класний журнал.
Пеппі.- Мене звати Пеппілотта Віктулія Гардина Рутта, дочка капітана  Єфраїма Довга - панчоха колишнього постраху морів , а тепер негритянського короля. Пеппі – моє здрібніле  ім’я.
Вчитель.- Зрозуміло, ну то й ми будемо тебе звати Пеппі. А тепер побачимо, що ти знаєш.
- Скажи, Пеппі, скільки буде сім додати п’ять?
Пеппі.- Ну, якщо ви самі цього не знаєте, то чого я маю рахувати замість вас?
Вчитель.- Ти за мене не хочеш рахувати , а я за тебе порахую. Якщо до 7 додати 5  , вийде 12.
Пеппі.- Ти диви! Якщо ви знаєте самі, навіщо було мене питати ?
Вчитель.- Ну,скільки,по-твоєму,буде 8 додати 4?
Пеппі.- Рівно 67.
Вчитель.- Та ні, 8 додати 4 , буде 12.
Пеппі.- Отакої. Це вже занадто. Ви ж самі щойно казали,що 12 вийде тоді , коли до 7 додати 5. Повинен же бути хоч якийсь лад навіть у школі. Крім того , коли вам хочеться гаяти час на ті дурні рахунки , то станьте собі у куток і рахуйте скільки завгодно, а нас відпустіть на перерву гратися у квача.(Вчителька хитає головою.)
Пеппі.- Ну гаразд. Я спробую поводитися  краще.
Пісня «Вчора я не розбігалась»
Вчора я не розбігалась,
Вчитись гарно намагалась.
Я не билась, не валялась,
Не кричала!
Трах - тарах !
Я зв’язала тісно ноги,
Щоб забули про дороги.
Цілий день була спокійна!
Там і тут була спокійна,
Цілий день була спокійна,
Перевертом на руках!
(Дзвенить дзвінок , всі вибігають на перерву)
(На сцені з’являється Плаксій і Лоскотун, один – плаче, другий – сміється,регоче)
Плаксій.- Ой , не піду на перерву. Можуть вдарити , напевно!
Лоскотун.- Що ти , що ти , там ж весело, подивись, як всі радіють.
Пісня «Неможливо не гасати »
Неможливо не гасати,
Не плигати , не скакати,
Не розбігтись і стрибнути ,
Не стрибнути ,наче м’яч.
Хай гукають :
- «Гей , тихіше!»
Аби як чого не вийшло,
Та інакше ,я інакше,
Та інакше накше, накше, накше та інакше,я інакше.
Ой…(упав)
Не умію ,хоч заплач.
Пеппі.- Ой ,які  кумедні діти . Як вас звати?
Плаксій.- Я, Плаксій, бо завжди плачу і боюсь всього на світі, та не вмію я сміятись.
Пеппі.- Це жахливо та дуже несправедливо.
Лоскотун.- Ну , а я є Лоскотун. Вмію я найбільш сміятись, веселитись і стрибати, різні жарти жартувати, можу вас залоскотати, щоб сміялись досхочу.
Пеппі.- Та нам друзі не до сміху. Ми розшукуємо небезпечних злочинців – викрадачів книжок.
Лоскотун.- Так, ми бачили тут двох.
Наче тіні прослизнули,
І мішок якийсь тягнули.
Аніка- То ж скажіть мерщій ви нам!
- Куди йти , де їх знайти?
Плаксій.- Недалеко є тут край,
Ти маршрут запам’ятай.
Треба йти спочатку прямо,
Потім вправо завернуть,
А тоді поміж дубами,
Поведе  наліво путь.
Після цього вже помалу,
Як од втоми не впадеш –
В цю країну попадеш.
Поліцмейстер.- Та дорога є складна. Треба все запам'ятати ,щоб ніде не заблукати.
- Може з нами ви підете? В цю країну заведете.
Лоскотун.- Та чому б і ні.
Плаксій.- Ой, ой , та не можу йти я з вами, дуже боязко мені.
Поліцмейстер.- Ти не бійся , не засмучуйся. Не залишим вас в біді.
Пісня «Скажу вам по секрету»
(Співає Плаксій і Лоскотун)
Лоскотун.- Подивіться хто це тут!
(Дівчинка – книжка сидить під деревом і плаче.)
Поліцмейстер.- Хто ти , дівчинко – красуне ? Що тут робиш ,розкажи?
Українська мова. -Я , рідна мова .
Самостійна , незалежна,
І багата, і безмежна –
Мова українська.
Я несу по світу славу ,
Української держави.
- Та лихі злодії – чорні викрали мене зі школи. А я випала з мішка , та до лісу утекла. Заблудилася сама та не знаю вороття.
Плаксій.- Люблю я мову свого народу
Наспівну , ніжну, пестливу й горду
Таку мелодійну, таку барвінкову,
Таку неповторну мамину мову.
Поліцмейстер.- Не бійся! Ти у безпеці. Ми повернемо тебе швидко на шкільні полиці.
Українська мова.- Зі мною ще викрали багато інших книжок .Як же їх урятувати?
Том.- Йдемо тоді швидше, треба друзів твоїх рятувати!
Аніка.- Ось, дивіться, це ж бандити! Та тримайте їх, ловіть!
(Поліцмейстер підходить до бандитів, забирає портфелі, одягає на них наручники.)
Поліцмейстер.- Упіймалися негідники!Тепер будете знати ,як  грабувати!
Пісня «Країна сором» (Діти співають пісню, а бандити схиливши голови повторюють приспів)
1-к.За синіми горами ,
За червоним морем
Дивна є країна –
Зветься вона «Сором».
2-к.Потрапляють туди всі –
Хлопчики й дівчатка,
Що образили когось
Стрільнули з рогатки.
Приспів(Двічі)
Сором, ой сором,
Зветься вона «Сором».
3-к.Що погані слова кажуть,
Кричать , вередують
І погано вчаться в школі,
По партах малюють.
Приспів(Двічі)
4-к.Щоби в ту країну дивну
Не втрапить ніколи,
Будьте чемні, любі діти,
І вдома, і в школі.
Приспів
 Бандити.- Пробачте нас, ми більше так не будемо!
Том.- Ви краще йдіть у школу вчитись.
Бандити.- Та з нами там ніхто дружить не хоче,  ми ж такі невмійки.
Поліцмейстер. - Якщо прикладете зусиль,  то навчитесь  усього. Лиш більше злого не чиніть і менших себе захистіть. (Бандити разом говорять вірш)
Ми не слухались, пробачте ,
В поведінці своїй каймось ,
Так поводитись не можна,
І це має знати кожен.
Вибачайте , добрі діти ,
Більш непослухам не бути.
Українська мова. В школі правил поведінки
Не порушуйте ,пильнуйте.
На перервах ви Марійку
Не щипайте, не дратуйте.
Будьте чемні і слухняні,
Привітатись не забудьте.
Аніка. - Та давайте повертатись, вже втомились нас чекати наші друзі  - школярі!
Бандити. - Розкажіть нам ,діти добрі, що у школі слід робить? Чи не важко вам уроки кожен день учить-учить?
Лоскотун. - Ви ніколи не журіться,
І за діло враз беріться.
Той ,хто дбає , той і має,
Як не спить і не дрімає.
Плаксій. - Але різне в нас бувало.
Інколи і просипали,
Або ж бігать заманеться ,
Чи комусь щось не вдається.
- Ось послухай про пригоди , що були із нами в школі.(Заходять діти)
Учень. Влад хвалився перед нами ,
Як він помагає мамі –
Миє посуд , прибирає ,
У кімнаті підмітає,
Чистить одяг та взуття .
Це все добре, але Владу
Ми дали таку пораду:
Добрі справи ти роби ,
Та себе сам не хвали,
Той ,кому ти помагав ,
Хай тебе похвалить сам.
Учень. Правда в світі як олія,
Випливати всюди вміє.
До уваги це бери,
Й тільки правду говори!
Учень. -Ой ,на нас вже зачекались вчителі! Напевно переживають , чому нема так довго!
Пісня. Наша вчителька
Учень.  - І ось ми на порозі 5-го класу .
Учень. Допитливим , цікавим буть,
Не споглядай байдуже ,
В Країну Знань – велику путь,
Долай уперто, друже !
Усе , що пізнано колись,
Завчи, збагни глибоко :
Країна Знань ,
Як неба вись –
Красою вабить око.
Учень. - Щоденна праця дає свій урожай. І ми обіцяємо вчитись старанно ,не покладаючи зусиль .
Учень. Навчись учитися щодня ,
Але не просто навмання .
Вивчай усе , за все берись ,
Читай і кожен день трудись,
А як багато будеш знати,
Навчишся добре міркувати.
Наука нас з пітьми виводить,
Як жити треба – всім доводить.
Учень. Той , хто грамоту уміє,
Добре жне і добре сіє.
Тож як хочеш більше знати ,
Треба трохи менше спати!
Учень. Щоб у світі не згубитись ,
Треба вчитись , вчитись, вчитись !
А дитину – книжка вчить,
Як на світі треба жить!
Учень. Хто завжди книжки читає ,
Той багато в світі знає.
Щастя в лінощах нема…
Вчення – світ ,невчення – тьма !
Учень. Як сьогодні сумно всім,
Прощаємось ми з рідним класом.
Бо це домівка – рідний дім,
Та ще прийдемо сюди ми з часом.
Учень. Школа наша початкова,
Прощавай і будь здорова!
Нових діточок стрічай,
Та й про нас не забувай.
Пісня «Про першу вчительку»
(Пісні на сайті "Плюси і мінуси")
Автор: О.Б.Дацко, вчитель початкових класів Львівської санаторної школи №1